Жак-Ів Кусто людина Океану.

Жак-Ів Кусто людина Океану.

      Французький дослідник морських глибин Жак-Ів Кусто відомий всьому світу, не тільки як вчений, який разом з Емілем Ган’яном винайшов акваланг.

     Завдяки Кусто і його команді людство відкрило для себе досі невідомий підводний світ.

Хочете збільшити світлину? Клікайте по ній.

    У серії чудових фільмів про підводне царство Жак-Ів Кусто підняв завісу морських таємниць і загадок затонулих кораблів, познайомив глядачів з унікальними представниками підводної флори і фауни, навчив нас бачити прекрасне в тих куточках світового океану, де, здавалося б, немає і не може бути нічого цікавого.

     Допитлива людина і мрійник Жак-Ів Кусто назавжди залишиться в наших серцях добрим чарівником підводного царства.

Біографія Жака Кусто.

    Жак-Ів Кусто народився в невеликому містечку Сент-Андре-де-Кюбзак, що знаходиться у відомому виноробному регіоні Бордо.

    Його батько адвокат Даніель Кусто (23 жовтня 1878 – 1969) був другою дитиною з 4 дітей нотаріуса з Сент-Андре-де-Кюбзак, мав гарне виховання і освіту.

    Даніель вивчав право в Парижі, в свій час він став наймолодшим доктором права у Франції, працював в США.

    Одружився на Елізабет Дюрантон (Duranthon; родилась 21 листопада 1878 року), дочці фармацевта з його рідного містечка. ЇІ сім’я проживала у 17-му окрузі Парижа.

   18 березня 1906 року в них народився первісток П’єр-Антуан. Чотири роки по тому в будинку діда в Сент-Андре-де-Кюбзак народився Жак-Ів.

    Сім’я Даніеля багато подорожувала. Жак-Ів став цікавитися морем в ранньому віці.

    У 7 років йому поставили діагноз — хронічний ентерит, тому сімейний лікар не рекомендував хлопчику великі навантаження. Через хворобу Кусто став дуже худим.

    Після Першої світової війни батько Жака — Даніель Кусто знайшов роботу в компанії американця Юджина Хіггінса.

    По роботі Даніелю довелося багато роз’їжджати, його сини були школярами і більшу частину року проводили в школі-інтернаті.

Хочете збільшити світлину? Клікайте по ній.

    Кусто рано навчився плавати і на все життя полюбив море.

    У 1930 році Кусто вступив до військово-морську академію. Він був двадцять другим в конкурсі абітурієнтів.

    Крім того, група, в якій він навчався, першою пішла в кругосвітнє плавання на кораблі «Жанна д’Арк».

    Військову академію він закінчив у чині прапорщика, по розподілу був відправлений на військово-морську базу в Шанхай, також побував в СРСР.  Тут Кусто багато фотографував, але майже всі матеріали були вилучені службою беспеки.

    Кусто вирішив піти в Академію морської авіації, його вабило небо, але після автомобільної аварії на гірській дорозі від авіації довелося відмовитися.

    В результаті аварії в нього було зламано кілька ребер і пальці на лівій руці, пошкоджено легені й виник параліч правої руки.

     На цьому його льотна кар’єра закінчилась. Жак-Ів довго не міг оговтатися від наслідків тієї трагічної випадковості, саме в довгий період реабілітації він і винайшов свої окуляри для підводного плавання, якими користуються аквалангісти у всьому світі.

    Щоб пройти курс реабілітації протягом вісьми місяців, Кусто  у 1936 році пішов на службу інструктором на крейсер «Сюфрен», приписаний до порту Тулон.

    У 1937 році Кусто знайомиться з морським офіцером Філіпом Тайє, безнадійно і щиро закоханим в море. Саме ця людина змогла привити Кусто пристрасть до занурення. З їх знайомства і починається підводна епопея Жака-Іва Кусто.

     Він разом з Філіпом Тайє і Фредеріком Дюма присвячують своє життя дослідженням моря. Але для більш ретельного і детального вивчення морських глибин їм був необхідний апарат, що дозволяє перебувати під водою тривалий час. І в 1943 році такий апарат був винайдений. Ним став перший в світі акваланг. Його творцями стали Жак-Ів Кусто та інженер Еміль Ган’ян.

Хочете збільшити світлину? Клікайте по ній.

У тому ж 1937 році Жак-Ів Кусто одружився на Сімоне Мельхіор, яка народила йому двох синів. Старший, Жан-Мішель народився 1938 році, а молодший, Філіп у 1940 році.

    У вересні 1939 року Жак Ів Кусто був призначений каноніром на крейсер Duplelx, де він прослужив до червня 1940 року, дати перемир’я між Францією і Німеччиною. Що стосується Філіпа Тайє, то він служив на ескадрених міноносці Valmy, в той час як Діді був погоничем мулів в Північному Провансі.

     У початку 1941 року Жак Ів Кусто за наказом уряду Віші брав участь в вдався нальоті на італійське представництво в Сеті з метою отримання секретних військових шрифтів.

     За цю операцію він був нагороджений орденом Почесного легіону в 1946 році. Участь Кусто в цій операції відбулося багато в чому завдяки положенню його старшого брата П’єра Антуана.

    Після затоплення французького флоту в Тулоні в листопаді 1942 року Жак Ів Кусто і його друзі залишилися без своїх кораблів і практично без роботи.

     Вони повернулися до своїх підводним захоплень і зайнялися монтажем епізодів, знятих раніше. Результатом цієї роботи став 18-хвилинний фільм «18 метрів під водою».

     Вперше цей фільм був представлений публіці 10 квітня 1943 року в Парижі в Національному театрі Шайо, в рамках показу, організованого тодішніми французькими властями під контролем пропагандистського відомства окупаційної влади.

    Жак Ів Кусто був представлений як режисер цього фільму і отримав привітний прийом, особливо на сторінках коллаборационистского видання «Я всюди», головним редактором якого був П’єр Антуан Кусто.

    В результаті цього показу і знову завдяки допомозі старшого брата Жак Ів Кусто отримав у окупаційної влади дозвіл на пільгові умови для зйомок, включаючи дозвіл знімати в мілітаризованої зоні Середземноморського узбережжя.

      Крім того, у нього з’явилася можливість отримувати кіноплівку, суворо лімітовану в той час.

     У 1942 році Жак Ів Кусто створив свою першу компанію з виробництва фільмів «Студія наукових фільмів Кусто», перед тим як організувати «Об’єднані акули», яка пізніше випустила значну частину знятих їм кінострічок. Можна з повною впевненістю сказати, що саме в цей час почалася «Одіссея» капітана Кусто.

     Виробництво аквалангів було запущено в промисловому масштабі практично відразу ж після винаходу, в 1946 році.

     Цікавість до морських глибин і бажання якомога ретельніше вивчити підводний світ надихнули Кусто на винахід підводних відеокамер і «підводного блюдця» — невеликого підводного човна, що відрізняється підвищеною маневреністю.

Хочете збільшити світлину? Клікайте по ній.

З початку 1950-х років Кусто вів океанографічні дослідження за допомогою судна «Каліпсо» яке було орендовано у Томаса Лоела Гіннесса за символічний один франк на рік й перероблено зі списаного мінного тральщика Британських Королівських ВМС.

     На «Каліпсо» було обладнано мобільну лабораторію для проведення досліджень у відкритому океані і підводних зйомок.

    На цьому судні Кусто здійснив не одину кругосвітню подорож і зробив величезну кількість фото і відео репортажів.

    Перше визнання прийшло до Кусто з виданням  у 1953 році книги «В світі безмовності». Книга була  написана у співавторстві з Фредеріком Дюма.

    Світове визнання та слава обвалилась на Кусто у 1956 році після отримання премії «Оскар» і «Золотої пальмової гілки» за фільм, знятий за мотивами книги.

    У 1957 Кусто був призначений директором Океанографічного музею Монако.

     У 1973 він заснував некомерційну екологічну організацію «Суспільство Кусто» з охорони морського середовища.

     У травні 1985 року команда Кусто обзавелася ще одним судном. Це двощоглова яхта «Алсіон» (Alcyone) з експериментальним турбопарусом, що використовують для отримання тяги ефект Магнуса.

    У 1991 році, через рік після смерті дружини Сімони від раку, він одружився на Франсін Тріплет. На той час у них вже була дочка Діана (1979) і син П’єр (1981), народжені до одруження.

     Кусто помер у віці 87 років від інфаркту міокарда в результаті ускладнення респіраторного захворювання. Похований на фамільному ділянці на кладовищі Сен-Андре-де-Кюбзак.

    Суспільство Кусто і його французький партнер «Команда Кусто», заснований Жаком-Івом Кусто, діють і сьогодні.

Відкриття та винаходи Кусто.

     В своїй першій книзі, «В світі безмовності», Кусто пише, що почав занурюватися в воду, використовуючи маску, трубку і ласти, разом з Фредеріком Дюма та Філіппом Тайє в 1938 році.

     У 1943 році він випробує перший прототип акваланга, розроблений ним спільно з Емілем Ганьяном.

     Це вперше дозволило проводити тривалі підводні дослідження, що в значній мірі сприяло поліпшенню сучасних знань про підводний світ.

     Кусто став творцем водонепроникних камер і освітлювальних приладів, а також винайшов першу підводну телевізійну систему.

     До того як стало відомо про здатність морських свиней до ехолокації, Кусто припустив можливість її існування.

     У своїй книзі, «В світі безмовності» він росповідає, що якось, коли його дослідницьке судно «Élie Monier» рухалось до Гібралтарської протоки, дослідники помітили групу морських свиней, що слідували за ними.

    Кусто змінив курс судна на кілька градусів від оптимального, і морські свині деякий час продовжували слідувати за кораблем, а потім змінили напрямок й попливли до центру протоки.

     Було очевидно, що вони знали, де лежить оптимальний курс.

     Кусто зробив висновок про те, що китоподібні мають щось на зразок сонара, що був у той час відносно новим елементом на підводних човнах. Згодом виявилось що він мав рацію.

     Кусто любив називати себе «океанографічним техніком». Він був, насправді, видатним педагогом і любителем природи. Його праця для багатьох людей відкрила «блакитний континент».

     Його досягнення дозволили створити новий тип наукової комунікації, що критикувалась в той час деякими академіками.

     Так званий «дівульгаціонізм», простий спосіб обміну науковими концепціями, почав незабаром використовуватися і в інших дисциплінах і став одним з найбільш важливих характеристик сучасного телемовлення.

А тепер можете подивитись чудовий фільм, знятий Командою Кусто про китів.

Поділіться з друзями.