Наслідки впливу людини на довкілля тривожні і сумні.
«Людина розумна» нищить природні ландшафти, забруднює моря і ріки, водойми прісної води, стрімкими темпами зменшує лісові ресурси, чисельність видів рослин і тварин.
Здатність природи до саморегуляції вже не витримує людської діяльності.
Докорінно змінити ставлення суспільства до природи – це вже не наше бажання, а питання життя або смерті.
Без сумніву, велика кількість людей усвідомлює важливість цієї проблеми. Але дуже часто ми переконані, що не можемо зробити значного внеску у справу охорони природи, бо не маємо на це повноважень, коштів, сміливості і т.д.
Але участь кожної людини у цій важливій справі може бути вагомою, якщо кожен з нас не буде стояти осторонь, без перебільшення, всенародного питання збереження та відтворення природних багатств нашої країни, зменшення негативного впливу людини на довкілля.
Наведемо маленький приклад громадської ініціативи по ліквідації стихійного сміттєзвалища та підготовки очищеної земельної ділянки для створення ландшафтного парку.
Ідея проекту вперше була озвучена головою Асоціації «Явір» Наталією Шибінською на загальних зборах організації 20 серпня 2015 року.
Мова йшла про земельну ділянку орієнтовною площею 2 гектари на південно-західній околиці с. Ільківка Вінницького району. На відстані 500 м від сміттєзвалища знаходиться приміщення Ільківської середньої школи та за 150 м. стоїть Свято-Миколаївський Храм. Зважаючи на таке місце розташування, проблема потребувала негайного вирішення.
За розповідями жителів села на досліджуваній ділянці раніше була колгоспна силосна яма, а поряд закопана ємкість для зберігання селітри. За період з 1989 по 2015 рр. ділянка перетворилась на стихійне сміттєзвалище глибиною 5 м.
Сміття завозилось вантажівками та підводами не лише з с. Ільківка, а й з усіх сусідніх сіл.
В літню спеку з території смітника віяв сильний сморід. Часто звалище підпалювали і центр села задихався від диму. Декілька раз Ільківська сільська рада робила спроби вирішити проблему. Але відповідної техніки для ліквідації смітника і поліпшення стану земельної ділянки не було.
Першим кроком для реалізації нашого проекту було повідомлення перевізників сипучих будівельних матеріалів про можливість вивезення на ділянку ґрунтів від копання фундаментів (чорнозем, пісок, глину). За вересень нам завезли 18 КАМАЗів ґрунту.
Другим кроком ми звернулись до обласного отамана Вінницького козацтва Білана Олександра,який на дві доби надав нам грейдер відповідної потужності.
За допомогою потужної техніки сміттєзвалище було повністю ліквідоване, ущільнений ґрунт та ділянка підготовлена для висадки майбутнього парку.
Органи місцевої влади підтримують наш проект. Земельна ділянка не приватизована, не обробляється, тому цілком придатна для висадки дерев та кущів.
Еколог ГО «Явір» Юрій Кисельов дослідив ґрунти на території майбутнього парку. З’ясувалось, що для ділянки характерні неглибокі малогумусні суглинисті ґрунти. На таких територіях рекомендовано висаджування дерев, які мало вибагливі до родючості ґрунту та вологості.
Это, конечно хорошо, что мусор закопали и больше выбрасывать его не будут.
А не нанесен ли вред природе тем мусором, что закопан?
Юрій, дякую за коментарій.
Справа в тому, що сміття яке скидали сільчани, це побутові, органічні відходи.
Ще там є будівелні відходи. Ні ті, ні інші шкоди довкіллю не несуть.